Формування предметно-практичної, технологічної компетентності дошкільників засобами пріоритетних видів діяльності
Методичні рекомендації для вихователів
У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти предметно-практичну, технологічну компетентність визначено як здатність дитини з допомогою дорослого чи самостійно реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань та завдань з моделювання, що спирається на обізнаність із відповідними засобами та предметно- практичними діями. Формування цієї компетентності є підґрунтям для успішного навчання дитини на наступних етапах життя, зокрема в початковій школі, й узгоджується з Державним стандартом початкової освіти.
Сучасні реалії вимагають від дошкільнят оволодіння елементарними вміннями: визначатися з метою діяльності, планувати свої дії, проявляти самостійність, цілеспрямованість, наполегливість у доланні труднощів власними силами. Їм також мають бути притаманні прагнення досягти кінцевого результату, радість від здатності до самостійних дій. Ключові аспекти формування предметно-практичної, технологічної компетентності:
- Формування компетентності відбувається в процесі розв’язання конкретних практичних завдань, під час активної діяльності;
- Високий рівень активності дітей досягається завдяки посиленій мотивації;
- Обов’язковим етапом предметно-практичної діяльності, що впливає на якість результатів, є її рефлексивний аналіз та самоаналіз.
Предметно-практична та технологічна діяльність передбачає розв’язання дитиною практичних завдань: постановка мети +планування послідовності виконання дій + формування простих висновків щодо способів дій + розподіл обов’язків +вибір необхідних матеріалів та інструментів + контроль за виконанням дій + аналіз та оцінювання отриманого результату. Той факт, що формування предметно -практичної, технологічної компетентності, власне, як і інших компетентностей дошкільника, відбувається в різних видах активності, пояснюється пріоритетністю діяльнісного підходу, проголошеною в БКДО.
Кулінарія – бездонний колодязь можливостей для вивчення математики. Не менш важливим є те, що рецепти приготування страв можуть навчити дітей дотримуватися інструкцій, слідувати за алгоритмами. Серед пріоритетних видів діяльності, у процесі яких створюються сприятливі умови для розвитку предметно – практичної, технологічної компетентності дітей, варто назвати: предметно – практичну, предметно – ігрову, конструкторську, трудову, художньо – практичну. Розглянемо їх більш детальніше , пристосувавши до теми «Кулінарія в математиці»
Предметно-практична діяльність – передбачає ознайомлення дітей із властивостями предметів, їх походженням, можливостями використання. Саме така діяльність дає можливість уявити себе дорослим, отримати результат і пережити радість успіху та інші позитивні емоції. Предметно-практична діяльність відбувається як з реальними предметами, так і з іграшками. Звідси слідує виділення різновиду такої діяльності як предметно-ігрова. Причому іграшки можуть бути як точними копіями реальних предметів, так і предметами замінниками. Залучення малюка до приготування їжі може бути ще одним цікавим засобом математичного розвитку. За тему розмови на кухні мають правити продукти харчування, приладдя та столові прибори.
Конструкторська діяльність – спрямована на формування дій наочного просторового моделювання. Для побудови певної конструкції слід заздалегідь обміркувати послідовність практичних дій, скласти план, вибрати спосіб для досягнення мети, дібрати матеріал з урахуванням призначення, техніки виконання, зовнішнього оформлення, визначити послідовність дій. У процесі конструювання малята вчаться співвідносити величину і форму різних інгредієнтів, відкривають для себе їхні конструктивні властивості, засвоюють правильні назви, досліджують особливості геометричних тіл та їх розташування в просторі.
Художньо-продуктивна діяльність – це перетворювальна діяльність із предметами та матеріалами, у якій дитина практично пізнає їхні властивості, продукує власні ідеї та способи їх реалізації. Знання властивостей інгредієнтів, продуктів, дає можливість прогнозувати результати власної діяльності. В кулінарії можна виділити такі види художньо – продуктивної діяльності як дизайн та технічне моделювання (інжиніринг). Саме в цій діяльності відбувається розвиток інженерного мислення.
Чи доводилося вам спостерігати за процесом приготування страви з… піску, камінців, травинок, листочків, квіточок? Так кулінарні вправляння характерні як для дівчаток, так і для хлопчиків з раннього віку. Можливо ви і самі можете пригадати ті неповторні відчуття таїни куховаріння , коли у дитинстві розмішуючи в іграшковій каструльці суп із кульбабок, міркували: скільки ж солі треба покласти. Хіба ви забули своє дитяче бажання бути разом із мамою на справжній кухні і занурити руки у борошно чи манну крупу, порізати огірок чи просто зазирнути у каструльку? Добре, якщо мама дозволяла бути поруч і навіть доручала щось зробити. А якщо казала: «Іди. Це дитяча справа. Ти ще малий», – як не хотілося йти! Не повторюйте помилок. Знайте: малі діти, по-перше, можуть стати реальними помічниками у приготуванні багатьох страв. По-друге, саме тут вони можуть набути і закріпити свої знання та вміння.
Можна проводити з дитиною різні експерименти, зокрема визначити:
– Які продукти хмурять, коли ми їх їмо? (Яблуко, огірок)
– Які продукти ніби тануть у роті? (Кавун, диня)
– Які тануть? (Шоколад, морозиво)
А можна запропонувати їй:
– знайти подібність та відмінність між різними продуктами;
– з’ясувати, чи відрізняються за формою морквина та картоплина;
– порівняти, чи схожі за формою цибулина і буряк;
– визначити, на яку геометричну фігуру (круг, прямокутник, квадрат, трикутник) схожі певні овочі, фрукти.
– яких геометричних фігур більше на столі під час вечері?
Отож, маємо надію, що задеклароване в держстандарті оновлення змісту освіти в ЗДО, зміщення акцентів зі знаннєвої парадигми на практично-діяльнісну сприятиме формуванню в дошкільників предметно- практичних та технологічних навичок, внутрішньої потреби у праці й шанобливого ставлення до неї. А також забезпечить підготовку до успішної творчої предметно-перетворювальної діяльності та самоактуалізації в майбутньому.
Підготувала вихователь-методист ЗДО № 28 М. Рівне О. РОМАНЮК
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Основа пізнавального розвитку дитини – сенсорний розвиток. Для кожного віку визначені завдання сенсорного виховання, які відповідають рівню розвитку сприймання і водночас сприяють переходу до вищих рівнів.
– Головним завданням сенсорного виховання дітей 3-4 років є формування у них уявлень про загальноприйняті еталони як засоби пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталонних властивостей та у співвіднесенні їх з реальними предметами. Це здійснюється, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти знайомляться з геометричними фігурами, аналізують колір, форму, розмір, властивості матеріалів.
– Сенсорне виховання дітей 5-6 років передбачає формування в них перцептивних дій, спрямованих на розв’язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
Велику роль відіграє правильний добір методів і прийомів навчання дітей, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дає можливість у процесі засвоєння дітьми навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організувати навчання без їх перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес.
Завдання освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» вирішуються педагогами ДНЗ при проведенні занять, занять-ігор, прогулянок, в ігровій діяльності, при організації спостережень, пошуково-дослідницької діяльності, під час улюблених дітьми конструктивно-будівельних ігор, в трудовій діяльності тощо. Отже, основними формами роботи з дошкільниками з освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» залишаються:
– заняття різних видів;
– гурткова робота;
– індивідуальна робота у повсякденні;
– організовані дидактичні ігри в повсякденному житті;
– екскурсія в соціальне і природне довкілля;
– спостереження у повсякденні
– елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденні.
У дошкільнят формуються сенсорні еталони (колір, величина, форма), просторові і часові уявлення (близько-далеко, справа-зліва-посередині, вчора-сьогодні-завтра, пори року, місяці, дні тижня, частини доби та ін.), елементарні математичні уявлення (число-цифра-лічба-рахунок-задача). Дуже важливим є сенсорно-пізнавальний розвиток дитини (формування спостережливості, кмітливості, допитливості, логіки в пізнанні та діях, креативності в усіх її проявах, та виховання розумного і щасливого малюка!).
Форми роботи з логіко-математичного розвитку дошкільників
Математичний розвиток дітей дошкільного віку, ми розуміємо як процес якісних змін у пізнавальній діяльності дитини-дошкільника, що відбувається внаслідок формування математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій. Логіко-математичний розвиток характеризується науковцями як «якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій».
Передача і засвоєння математичних знань, умінь і навичок у дітей дошкільного віку здійснюється двома шляхами:
– у широкому спілкуванні дитини з дорослими, середовищем;
– створення умов для систематичного, організованого здобування дитиною знань, набуття умінь і навичок в умовах ЗДО.
Сьогодні математична підготовка дошкільників має складатися з двох основних напрямів: логічного та математичного. Для успішного формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку використовуються різні форми роботи:
- пізнавальні
- змагальні
Пізнавальні форми роботи
Інтегровані заняття з пріоритетом логіко-математичних завдань. Педагог ЗДО має брати до уваги логіко-математичний розвиток не тільки на так званих «профільних» заняттях, а й у повсякденному житті дитини у різних видах її діяльності. Дуже важливо, щоб сучасний дошкільник зміг застосувати свої логічні та математичні знання й уміння засвоюючи основні закони буття, порівнюючи, упорядковуючи та з’ясовуючи причини та наслідки, адже саме у реальному житті в дитини є безліч можливостей досліджувати, експериментувати та моделювати свої дії.
Повсякденні навчальні ситуації. У відповідності до положень БКДО у дошкільників повинні бути сформовані уміння: орієнтуватися в усьому, що їх оточує; правильно оцінювати життєві ситуації, аргументувати свої міркування, самостійно приймати рішення, розкривати причинно-наслідкові зв’язки у довкіллі. У повсякденному житті, в побуті діти рано починають зустрічатися з ситуаціями, які вимагають застосування математичного рішення (приготувати частування для друзів, накрити стіл для ляльок, розділити цукерки порівну і т.д.), знання таких понять, як «багато», «мало», «більше», «менше», «порівну», вміння визначити і вибрати кількість предметів у множині. Спершу за допомогою дорослого, далі діти самостійно розв’язують ситуації математичного змісту.
Дидактичні ігри та вправи. Серед засобів навчання дітей особливе місце посідають вправи та ігри. Під час дидактичних ігор і вправ з цікавим математичним змістом діти опановують знання, вміння та навички, набуті в попередньому життєвому досвіді, вчаться виконувати їх та знаходити рішення самостійно. Пізнавальна активність дітей зростає під час вирішення різного характеру задач-жартів, головоломок, логічних вправ та завдань.
Тематичні міні-заняття. Тематичні міні-заняття проводяться протягом усього дня, під час різних видів діяльності дошкільників. На міні-заняттях діти виявляють пізнавальну активність, експериментують у довкіллі з допомогою дорослого і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, проявляють ініціативу, спостережливість, творчість, логічне мислення, коли зіштовхуються із труднощами. На міні-заняттях діти детальніше засвоюють логіко-математичні поняття, а також активно вирішують ситуації, використовуючи уже набуті математичні знання на заняттях.
Гурток «Маленький математик». Математичні гуртки мають на меті занурити дошкільників у цікавий світ математики. Такі гуртки сприяють цілеспрямованому розвитку пізнавальних процесів, умінню спостерігати, порівнювати, помічати спільне і відмінне, відрізняти головне від другорядного, знаходити закономірності й використовувати їх для виконання завдань. Також гуртки сприяють розвитку просторових відношень, розвитку пізнавальної активності й елементів навчальної діяльності, самостійності, самооцінки та самоконтролю, розвитку доказового та логічного мислення дитини через взаємодію з предметно-ігровим середовищем, розвитку конструктивного мислення, розширенню спектра пізнавальних дій та вихованню інтересу до логіко-математичної діяльності.
Використані джерела:
1)БКДО
2)Методичні рекомендації до БКДО