Методична робота – це систематична колективна й індивідуальна
діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення їх науковотеоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й
професійної майстерності.
Методична робота в ДНЗ – це цілісна, заснована на досягненнях науки й
педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу
система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення
кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи
щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням
педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу
ДНЗ в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчальновиховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку
конкретних дітей.
- Методична служба виконує разом з адміністрацією й педагогічним
- колективом і за їхнім запитом наступні функції:
- забезпечення професійною інформацією;
- організація методичної й науково-дослідної роботи ДНЗ;
- підтримка експериментальної роботи педагогів в ДНЗ;
- діагностика й аналіз навчально-виховного процесу;
- організація індивідуального консультування й професійної підтримки
- педагогів;
- допомога педагогам в підготовці до атестації;
- організація підвищення кваліфікації;
- допомога щодо підвищення якості освітнього процесу;
- виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
- участь і організація семінарів, конференцій, майстер-класів;
- виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;
- допомога, участь у розробці й проведенні експертизи інноваційних програм,
- методик, навчальних планів;
- методична допомога в проведенні відкритих заходів допомога у проведенні
- професійних конкурсів.
Методичне забезпечення навчально-виховного процесу носить
безперервний характер, випливає з реальних проблем, що виникають у
педагогічній діяльності, і включає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.
Навчально-методичне наповнення методичного кабінету повинно відповідати
таким вимогам:
- інформативність та змістовність;
- перспективність;
- науковість;
- доступність;
- сучасність;
- естетичність;
- системність;
- конкретність;
- задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному
- самовдосконаленні.
Для забезпечення вільного пошуку педагогом необхідних навчальнометодичних матеріалів вихователь-методист повинен систематизувати
інформаційний та дидактичний фонди методичного кабінету і створити картотеку,
завданням якої є допомога педагогам у підборі необхідного матеріалу чи
літератури. Кожна картотека має містити бібліографічний опис – сукупність
відомостей про матеріал, який зберігають у кабінеті.
Картотеку психолого-педагогічної, методичної літератури, публікації
періодичних видань можна формувати за будь-яким принципом залежно від
потреб дошкільного закладу.
Картотека методичних та дидактичних матеріалів, ігор, обладнання,
технічних засобів навчання та опис має складатися з назви матеріалу та анотації.
Для забезпечення вільного доступу та швидкого орієнтування у наповненні
методичного кабінету всі матеріали групуються за окремими розділами:
- нормативно-правові документи (Закони України, укази і розпорядження
- Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів
- України);
- галузеві нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, що
- регламентують діяльність дошкільного закладу (накази, розпорядження,
- листи, рекомендації, положення Міністерства освіти і науки України,
- місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);
- Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт
- дошкільної освіти), програми (основні й додаткові), навчальні, навчальнометодичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної
- освіти;
- наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, медицина,
- біологія, соціологія та ін.);
- документація вихователя-методиста, що визначена відповідним наказом
- Міністерства освіти і науки України;
- зразки перспективного досвіду роботи дошкільних навчальних закладів
- міста, району, області, країни. Всі ці матеріали обов’язково анотуються. В
- анотації (яку складає вихователь-методист чи завідувач) коротко
- викладається зміст досвіду та подаються рекомендації щодо його
- використання);
- методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного,
- методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо),
- плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, круглих столів, ділових
- ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;
- зразки планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також
- методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят,
- розваг, походів за межі дитячого садка, ігор, дослідно-пошукової діяльності,
- навчально-пізнавальних занять та ін.);
- банк інноваційних педагогічних технологій;
- добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи
- тощо);
- бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й
- позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів,
- українського фольклору);
- зразки ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;
- перелік наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми,
- ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо та відеоматеріали,
- електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування ;
- технічні засоби розвитку і навчання (телевізор, магнітофон,
- відеомагнітофон, комп’ютер, інтерактивна дошка та ін.).